ГЕРОЇ, ЩО ПИШУТЬ ІСТОРІЮ
Коссе Олександр Артемович
Народився 29 листопада 1996 року на Донеччині в селищі Володарське. Дитинство та юність провів в с. Сартані, де й закінчив школу. З ранніх років багато читав, відзначався допитливим розумом та жагою до знань.
У 2014 році вступив навчатись до Запорізького медичного університету, де опановув професію лікаря. Після завершення навчання, Олександр вступив до до інтернатури за спеціальністю "хірургія". Під час навчання, він закінчив військову кафедру університету. Цей важливий етап став підґрунтям для отримання ним офіцерського звання.
Мирне життя молодого лікаря несподівано обірвалося з початком повномасштабного вторгнення. Він зустрів війну на другому році інтернатури.
У найперші дні повномасштабного вторгнення, працюючи в цивільний лікарні, він, разом з іншими медиками, надавав допомогу численним пораненим, зокрема евакуйованим мешканцям Маріуполя та першим пораненим бійцям, які мужньо тримали оборону на «Азовсталі».
Коли в цивільну лікарню перестали надходити поранені, Олександр, разом із вчителем та колегою, не змогли залишатись осторонь, вони добровільно пішли до військового шпиталю. Протягом року чоловік освоїв бойову травму, набуваючи цінний досвід у складних військово-медичних умовах. Після закінчення інтернатури Запорізький військовий запропонував йому продовжити службу. Опісля Олександр добровільно звернувся до військового комісаріату та вступив до медичної роти 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр". Протягом року він працював на стабілізаційному пункті в м. Костянтинівка, рятуючи життя військових. Згодом Олександра призначили начальником медичного пункту одного з батальйонів де він надає кваліфіковану домедичну допомогу не лише пораненим бійцям, а й звичайним цивільним, які до нього звертаються.
Найзаповітніша мрія Олександра - повернутись до мирного життя, спокою та можливість обійняти свою шестирічну донечку. Він прагне надолужити втрачений час, бути поруч з нею, даруючи їй свою любов та тепло.
